МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

 

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЛАБОРАТОРНИЙ ЦЕНТР"
НОВГОРОД-СІВЕРСЬКЕ РАЙОННЕ ЛАБОРАТОРНЕ ВІДДІЛЕННЯ КОРЮКІВСЬКОГО МІСЬКРАЙВІДДІЛУ

gallery/p2

ОСТАННІ НОВИНИ

 

         Новгород-Сіверське районне лабораторне відділення ДУ «Чернігівський ОЛЦ МОЗУ» атестоване на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду (свідоцтво №14/15 видане 11.12.2015 р. чинне до 10.12.2020 р.) та здійсненює мікробіологічні,  паразитологічні, санітарно-гігієнічні, радіологічні та інші дослідження щодо безпеки факторів, що можуть небезпечно впливати на стан здоров'я людини у будівлях, спорудах, на територіях, сировині, продукції, об'єктах виробничого середовища, питній воді, ґрунті, повітрі, біоматеріалу та довкіллі, в т. ч. діагностичні;

         У разі необхідності проведення виробничого контролю та отримання протоколів досліджень запрошуємо звертатись до Н-Сіверського РЛВ вул..Свободи,15.

 

Платні послуги

      Відповідно до статті 35 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» ДУ «Чернігівський обласний лабораторний центр МОЗ України» виконує роботи і надає послуги у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, а саме:

- проведення лабораторних досліджень, вимірювань, випробувань факторів середовища життєдіяльності людини;

- атестація робочих місць;

- гігієнічне навчання професійних груп працівників;

- інші види робіт і послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.(постанова №1544 від 15.10.2002р.)

    Оплата зазначених робіт та послуг здійснюється за тарифам

 

                                                                              Як запобігти отруєнню грибами.

 

   З настанням грибного сезону в області почали реєструватись випадки отруєнь. Отруєння блідою поганкою спричинила смерть 55 річної жінки зі  Сновського району.

 Основними причинами виникнення отруєнь  є необізнаність людей з правилами збирання дикорослих грибів, а також порушення технології  приготування грибних страв.  

   Причиною важких наслідків отруєнь, в тому числі й смертельних випадків, стає зволікання зі зверненням по медичну допомогу, самолікування.

 Ще раз застерігаємо  "полювальників" за грибами і нагадуємо деякі правила запобігання грибним отруєнням. Першим і основним з них є таке:  ніколи не слід вживати в їжу невідомі гриби! На жаль, швидких і абсолютно надійних методів виявлення отруйних та неїстівних грибів не існує.  Тому не варто збирати гриби, в їстівності яких є навіть найменший сумнів, серед них і такі, що схожі на їстівні, але ще не дозріли і не мають  достатньо виражених форм та кольору. Не можна брати гриби з ознаками цвілі, загнивання, ослизлості, непридатними для споживання є також  перестиглі та червиві гриби.

 Слід мати на увазі, що зберігання свіжозібраних грибів без холоду призводить до швидкого їх псування, внаслідок чого цілком їстівні гриби  стають небезпечними. Якщо не вдалося одразу їх приготувати, необхідно зберігати гриби в холодильнику, але не більше доби!

 Перед кулінарною обробкою обов'язковим є ретельне промивання грибів.  При приготуванні грибних страв неухильною умовою є попереднє  кип'ятіння протягом 10-20 хвилин, після чого відвар потрібно злити. Готові страви також не слід довго зберігати, вживати їх треба в день  приготування, або зберігати до наступного дня (не більше!) в холодильнику, обов'язково в емальованому, скляному чи керамічному посуді.

 Хочеться зауважити, що одночасне вживання великої кількості грибної страви, або перевага цих страв в раціоні людини протягом однієї доби теж  часто призводять до важких розладів травлення. Не рекомендується вживання грибних страв дітям, особливо до 3-х років, коли в організмі ще  недостатньо ферментів для перетравлення такої їжі.

 Дотримання цих нескладних правил дає шанс вберегтися від можливих серйозних наслідків.

 Якщо ж лихо все-таки трапилось і з'явилися такі ознаки отруєння, як нудота, запаморочення, блювання, пронос, непритомність, посиніння губ,  судоми та ін., необхідно негайно звернутись по кваліфіковану медичну допомогу. Втрата дорогоцінного часу може призвести до важких  ускладнень!

  До приїзду медпрацівників необхідно зробити промивання шлунку. Категорично забороняється в таких випадках вживання алкоголю: він сприяє  швидкому всмоктуванню токсинів в організмі. І в жодному разі не слід залишати хворого без нагляду!  

  Залишки грибів та страви необхідно зберегти до приходу лікаря: це може допомогти встановити причину отруєння і призначити відповідне  лікування.

 

                                                                                    

                                                                                 Що варто знати про інфекційний мононуклеоз.

 

   Інфекційний мононуклеоз (залозиста гарячка, хвороба Філатова, моноцитарна ангіна) – гостре інфекційне захворювання, яке характеризується помірною гарячкою, ознаками  інтоксикації, розвитком тонзиліту, генералізованою лімфаденопатією, збільшенням печінки і селезінки, появою атипових мононуклеарів у крові.
 Найбільш вірогідною є вірусна природа інфекційного мононуклеозу. Більшість авторів вважають, що в етіології захворювання основну роль відіграє вірус герпесу людини типу 4  (Епштейна-Барра), рідше - цитомегаловірус.
 Джерелом інфекції є хворі (заразні з перших днів захворювання), реконвалесценти (заразні до 6 місяців після одужання); а також вірусоносії - здорові люди, які перенесли  безсимптомну інфекцію. Вважається, що збудник міститься в секреті порожнини рота і виділяється зі слиною (з моменту закінчення інкубаційного періоду і протягом 6-18  місяців). Основний механізм передачі - повітряно-крапельний. Не заперечується можливість контактного (при поцілунках, через руки, іграшки та предмети побуту),  аліментарного (через воду, харчові продукти) і трансфузійного (при переливанні донорської крові) шляхів передачі інфекції. Зараженню сприяють скупченість, користування  загальним посудом, білизною, тісні побутові контакти.
 Захворювання малоконтагіозне, зустрічається переважно у вигляді спорадичних випадків, проте можливі сімейні та групові спалахи. Хворіють переважно діти і підлітки,  дорослі до 40 років. Характерна зимово-весняна сезонність. Імунітет після перенесеної хвороби стійкий.
 За різними даними, інфікованість вірусом Епштейна-Барра становить у дітей до 5-річного віку понад 50% та 85-90% - у дорослого населення і лише у деяких з них цей вірус  викликає симптоми, які прийнято називати інфекційним мононуклеозом. Збудник має здатність тривало персистувати в організмі у вигляді латентної інфекції.
 Інкубаційний період може тривати від 2 до 50 днів, найчастіше – 12-20 днів. Захворювання розпочинається гостро. Діагноз виставляється на основі характерних клінічних  симптомів та змін в загальному аналізі крові. Розрізняють такі клінічні форми інфекційного мононуклеозу: типові та атипові (безсимптомні, стерті); за тяжкістю – легкі, середньої  тяжкості і тяжкі; за перебігом – неускладнені, ускладнені, рецидивні. Для лабораторного підтвердження діагнозу використовують серологічні реакції. Інфекційний мононуклеоз  закінчується повним видужанням. Ускладнення трапляються рідко, але можуть бути небезпечними для життя. До них належать гостра гемолітична анемія, менінгоенцефаліт,  полірадикулоневрити, пневмонія та ін.
  Хворих за клінічними показами госпіталізують до інфекційного відділення або ізолюють вдома. За контактними особами здійснюють медичне спостереження протягом 20  днів. Специфічна профілактика інфекційного мононуклеозу не розроблена. Неспецифічну профілактику здійснюють шляхом підвищення загальної та імунологічної  резистентності організму.

 

                                                                                                                             Кишкові інфекції

 

       Кишкові інфекції – це велика група захворювань в основному бактеріального та вірусного походження. Кожне з цих захворювань викликається  відповідним збудником. Вони різняться між собою багатьма клінічними проявами, але мають спільний фекально-оральний механізм передачі,  який реалізується найчастіше харчовим, рідше водним та побутовими шляхами.

   Влітку найбільшого поширення набувають гострі кишкові інфекції, насамперед, дизентерія. Цьому сприяє включення в епідеміологічний процес  сезонних факторів інфікування. Ризик зараження в цей період досить високий. Збудники цих інфекцій із кишківника хворих або носіїв  захворювань виводяться в оточуюче середовище і при порушенні санітарно-гігієнічних правил потрапляють у воду, продукти харчування, на  предмети повсякденного вжитку.

   При сальмонельозі джерелом інфекції у більшості випадків є велика рогата худоба, свині, свійська водоплавна птиця, кури. Факторами передачі є  в основному м’ясні продукти, яйця. У харчових продуктах, особливо в напівфабрикатах, сальмонели не лише зберігаються, але й  розмножуються.   

   В організм людини мікроорганізми проникають через ротову порожнину, надалі – в кишкивнік,  виділяють токсини, які  спричиняють клінічні  прояви хвороби. При кишкових інфекціях до патологічного процесу залучаються всі органи і системи органів, особливо при тяжкому ступені  захворювання. Ознаки інфекційної хвороби проявляються, як правило, у перші три дні після зараження людини, в деяких випадках – від 3 годин  до 7 діб. Основними з них являються нездужання, загальна слабкість, млявість, нудота, блювота, пронос, біль у животі. Клінічні прояви при  кишкових інфекціях не завжди закінчуються зазначеними симптомами. У тяжких випадках, особливо у дітей раннього віку, інфекція може стати  причиною летального випадку. Це пов’язано з анатомо-фізіологічними особливостями дитячого організму. Сприйнятливість до інфекції у  дитячому віці набагато вища, ніж у дорослих. У разі захворювання слід негайно звернутися за медичною допомогою. Своєчасно розпочате  лікування дозволить уникнути тяжких ускладнень. Самолікування категорично недопустиме.

   Для запобігання захворювань на кишкові інфекції необхідно дотримуватись правил особистої гігієни і санітарно-гігієнічних вимог, насамперед,  на  об’єктах водопостачання, підприємствах харчової промисловості, громадського харчування та торгівлі харчовими продуктами.

                      Щоб уберегти себе та своїх близьких від захворювань кишковими інфекціями необхідно:

  • свідомо дотримуватись вимог особистої гігієни, мити руки перед вживанням їжі, після відвідування туалету, навчити правилам особистої гігієни дітей;
  • дотримуватись правил приготування, зберігання і використання страв, насамперед швидкопсувних;
  • не вживати продукти сумнівної якості;
  • не купувати харчові продукти, насамперед, яйця, молоко, сир, сметану, фарш та інші м’ясні вироби на стихійних ринках та у невідомих осіб;
  • овочі, фрукти та ягоди перед вживанням слід мити під проточною водою;
  • не допускати накопичення мух, які контактують з продуктами харчування;
  • не пити воду з невідомих джерел, набирати в рот воду під час купання в річці, ставку, басейні та інших водоймах.

  Рання діагностика і вчасно розпочате лікування допоможе уникнути ускладнень.